- розкрій
- [роузкр'і/й] розкро/йу, ор. розкро/йеим, м. (на) розкро/йі і [роускр'і/й] роскро/йу, ор. роскро/йеим, м. (на) роскро/йі
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
розкрій — 1 іменник чоловічого роду дія від: розкроювати розкрій 2 іменник чоловічого роду розкроєний матеріал … Орфографічний словник української мови
розкрійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
розкрійник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
розкрійниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
розкріпачений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розкріпачення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розкріпачити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розкріпачитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розкріпачування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розкріпачувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розкріпачуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови